Костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії — храм в стилі неоготики, зведений в містечку Кам’янка-Бузька Львівської області. Донедавна про цю величну споруду знали хіба що місцеві, хоча краса костелу вражає.
Проїжджаючи повз невеличкий районний центр по трасі Львів-Луцьк, мало хто очікує побачити настільки цікаві місця тут. А уважний мандрівник може помітити, що костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії навіть нагадує інший храм — Святої Єлизавети у Львові. Це й не дивно, адже обидві споруди постали стараннями одного архітектора — Теодора-Мар’яна Тальовського.
Храм Внебовзяття або Успіння Пресвятої Богородиці почали зводити на місці попередників, які з різних причин були зруйновані, в 1910 році. Цікавий факт: коли протягом майже 200 років на вказаному місці не «прижився» жоден храм чи церква, було прийнято рішення перенести будівництво на земельну ділянку трохи східніше.
В період Першої світової війни будівництво зупинили й завершили ближче до 1929 року. Друга світова війна костел пощадила, а от радянська влада — ні.
На той час місцеві священнослужителі виїхали до Польщі, забравши з собою більшість цінних речей та оздоблення. Однак постраждала сама споруда: її використовували як зерносховище, магазин, склад паливо-мастильних речовин тощо. У 1969 році згоріла вежа костелу, пізніше було розібрано дах і вибито вражаючі вітражі тонкої роботи.
Лише в 1989 році храм повернули місцевим римо-католикам. За допомогою меценатів з Польщі та народних пожертв пам’ятку вдалось відновити, й сьогодні в споруді є на що подивитись.
Погляд відразу привертає насичено-коричневий, майже темно-червоний колір храму Внебовзяття, який побудовано з нетинькованої червоної цегли. За задумом архітектора, всередині костел теж мав відрізнятись унікальним кольором, однак його все ж побілили.
Храм виконаний у формі класичного латинського хреста, його фасад прикрашений вежею з просторим порталом, а дзвіницю вінчає фігура розіп’ятого Сина Божого. Після відновлення костелу в 1996 році сюди передали копію чудотворного образу Ісуса Христа Милятинського, а в 1997 році прибули ікони, освячені самим Іваном Павлом ІІ. З тих пір костел набув статусу Санктуарію Умираючого Господа Ісуса з Милятина, а його вівтар ввійшов до переліку найкращих зразків неоготики.
🛏️ Де зупинитися
- Садиба «Валентина»